Супрун назвала золотий стандарт боротьби з коронавірусом Без рубрики


Колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун вважає, що карантинні заходи – це другорядне. На її переконання, передусім хворих слід відправляти у суворий режим ізоляції. Крім того, варто проводити не швидкі тести, а ПЛР – полімеразну ланцюгову реакцію.

Досвід країн, що побороли коронавірус 

Як підкреслила Супрун у коментарів виданню «Лівий берег», у боротьбі з коронавірусом треба дивитися на досвід тих країн, що мали найбільш ефективний спосіб реагування, мали менше людей, які захворіли, та менше смертей від цієї хвороби. Мовиться про Південну Корею, Тайвань і Німеччину.

Вони робили дуже багато тестувань. Маються на увазі не швидкі тести, а ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція. Це, насправді, золотий стандарт. В цих країнах людей, які мали симптоми захворювання або контакт з хворими чи тими, хто приїхав з країн, де розповсюджений вірус, тестували саме на ПЛР. А потім тестували їхні контакти та відправляли в ізоляцію,
– зауважила колишня виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я.

За її словами, там, це відбувалося не так, як в Україні – «Сидіть вдома та не спілкуйтеся з іншими». У вищезазначених країнах інфікованих осіб відокремлювали, навіть від їхньої сімей та розміщували в місцях туристичного відпочинку, в готелях.

«І це найкращий спосіб зменшити кількість інфікованих. Бо ніяка система охорони здоров’я в світі не зможе бути готовою до великої кількості хворих, якщо не зробити ті перші кроки. Тепер ми це розуміємо», – зауважила Супрун.

Чого не зробила Україна в боротьбі з коронавірусом  

Вона додала, карантинні заходи, щоб люди не ходили на роботу чи не виходили в місця скупчення людей, аби не інфікувати себе чи своїх родичів, – це другорядне. На третьому місці – підготовка українських лікарень до серйозних випадків, які потребуватимуть реанімації та госпіталізації. Але щоб зменшити третій варіант, потрібно робити перше – тестувати багато людей. В Україні ж цього не зробили.

«Коли у січні Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила про новий вірус, який спровокував хворобу СОVID-19 і епідемію в Китаї, коли ми евакуювали з Уханю українців, було розуміння та велика вірогідність, що вірус дійде до нас. Вже тоді ми мали закупити досить засобів індивідуального захисту, а не продавати їх. Ані в січні, ані в лютому продаж за кордон не зупинили. Потрібно було готувати лікарні, розробити маршрут пацієнта, купувати «швидкі», закупати тести або робити свої», – каже ексчиновниця.

До прикладу, в Південній Кореї дуже швидко налаштували чотирьох виробників, які почали виробляти свої тести. Так само у Німеччині. Україна ж мала досить часу до того, як з’явився перший хворий на коронавірус. А тепер вона – позаду багатьох інших європейських і азійських країн. Намагається діяти швидко, але це відбуваєтьсія несистемно та нескординовано.

Ідеальний варіант карантинних заходів

Щодо карантинних заходів, на переконання Супрун, ідеальний варіант – південнокорейський, де інфікованих шукають через тестування усіх контактних осіб. А хворих відправляють у суворий режим ізоляції.

«Але в нашому випадку вже запізно це робити. Потрібно було починати в січні. Два місяці ми не мали тестів. А наразі тестуємо лише тих, хто вже захворів, та, можливо, їхні контактні особи», – продовжує вона.

Самоізоляція в Україні не працює 

Колишня очільниця МОЗ нагадала, що 50 тисяч українців повернулися з-за кордону, зокрема з тих місць, де коронавірус лютує. Але у цих випадках самоізоляція не працює.

Річ у тім, що заробітчанин, який приїхав з Італії, повертається до своєї сім’ї – бачиться з дружиною, дітьми, онуками, батьками. Має контакт з 15 людьми. Через тиждень він хворіє, а всі ці люди вийшли з дому та контактували ще з людьми. Так все і починається.

Ми не ізолюємо людей з великим ризиком інфікування. Кажемо їм самоізолюватися, не пояснюючи, що це означає. А це означає сидіти вдома, в окремій кімнаті, ні з ким не контактувати, не торкатися того, чого торкається ваша сім’я. Окремо харчуватися. А не сидіти вдома і приймати гостей. Більшість людей в Китаї було інфіковано своєю сім’єю,
– констатувала Супрун.

Як ще слід боротися з коронавірусом 

Також вона наголосила на ще одному важливому моменті – обмежити контакт з людьми, які мають більший ризик інфікування та ймовірність більш складного перебігу хвороби. Це літні люди, люди, які мають хронічні захворювання – діабет другого типу, серцево-судинні захворювання або ті, хто хворів колись на рак.

«Щоб мати високу ймовірність інфікування, треба бути в контакті з людиною більше ніж 15 хвилин і ближче ніж 2 метри», – підсумувала Супрун.

Ситуація з коронавірусом в Україні: головне

  • Станом на вечір 25 березня в Україні підтвердили 145 випадків зараження коронавірусом.
     
  • На жаль, вже 5 людей від цієї хвороби померли: по одній на Житомирщині, Буковині та Тернопільщині та два на Прикарпатті ( 4 жінки та 1 чоловік).
     
  • Найбільше інфікованих – у Чернівецькій області (42 людини)на другому місці йде Київ (34).
     
  • 12 березня Україна ввела карантин, аби зупинити поширення коронавірусу. Він мав тривати до 3 квітня, але 25 березня уряд продовжив обмеження.
  • У межах карантину Україна закрила свої кордони для іноземців від 16 березня та припинила міжнародне авіа- та залізничне сполучення з 17 березня.
  • Закрили й усі культурні, розважальні, спортивні заклади, ресторани, кафе тощо. Працюватимуть лише аптеки та продуктові магазини, АЗС, банки та страхові компанії.
  • З 18 березня повністю припинили міжміське пасажирське залізничне сполучення. Також закрили метро у Києві, Харкові та Дніпрі.
  • З 24 березня українцям заборонили здійснювати будь-які туристичні мандрівки, передусім літаками.
  • З 27 березня Україна планує повністю зупинити будь-який пасажирський рух через кордони України в обидва боки.

Які обмеження діють в Україні під час карантину / Інфографіка 24 каналу

Супрун назвала золотий стандарт боротьби з коронавірусом
0 votes, 0.00 avg. rating (0% score)